Зеленодольська міська
об`єднана територіальна громада

                                                                «Мамо, мамо, ніжна нене!»

                                                          (до Міжнародного дня матері)

  У другу неділю травня людство вшановує жінку: жінку-матір, жінку-світоч, жінку-трудівницю, жінку – берегиню життя на землі.

  13 травня у Мар’янській сільській бібліотеці відбулося велике свято, присвячене Матері. Бібліотекарі Якименко Н.І. та Бешенцева Р.Ф. запросили на гостини матерів різного віку, були тут і їхні діти, онуки і чоловіки.

  Гарні слова – привітання почули жінки від активістів Ветеранської організації села Вчорашньої М.П. та Гужви В.Т. Ведучі свята дівчатка Лук’яненко А., Галицька А. та Антоненко Н. вітали всіх присутніх чутливими віршами.

  Про вічну материнську любов співали чудові пісні: дует Степанова Т.О. та Грицюк Ф.А., Огинський Євген, родина Агапових -  Світлана та Ілля, учениці Бондаревська К. та Вчорашня А. музичний супровід забезпечував художній керівник Овчаренко С.Є.

  На цей  захід також було запрошено завідувача Зеленодольської міської бібліотеки для дітей, краєзнавця-аматора Павлюченко Т.А., яка познайомилася з мар’янськими  жінками-берегинями, зібрала цінний етнографічний матеріал - почула й записала старовинні українські пісні про кохання й про козаків, про особливу долю жіночу, що співали поважні матусі – Базаренко О.С. та Грицюк Ф.А.  На згадку про зустріч подарувала всім присутнім маленькі ляльки-мотанки –   оранти та домовилася про подальшу співпрацю.

  Жінка, як символ самого Життя, була об’єктом поклоніння в українців ще з часів Трипільської культури… Образ жінки трипільці пов’язували з культом плодючості, праматері всього живого, наділеної магічними властивостями.

  Образ матері в культурі українського народу є найбільш яскравим і поетичним. Він відображений у народній творчості, молитвах, піснях, віршах, прозових творах.

  У народних піснях це один з найулюбленіших мотивів. Мати постає в них хранителькою домашнього вогнища, берегинею роду, сильною и водночас ніжною жінкою, порадницею, заступницею. В образі матері втілено ідеал жінки як уособлення найвищих моральних цінностей: доброти, самовідданості, любові, працьовитості, милосердя, турботливості, ніжності.

  Емоційна й душевна близькість дитини до матері мотивує бажання бути схожою на неї, а також пізнавальний інтерес до сприйняття інформації про матір, передану засобами культури, як то бібліотечні заходи.

  Образ Матері в українській культурі тривимірний і триєдиний: насамперед це рідна матуся, яку треба шанувати і берегти; другий вимір – батьківщина-мати, яку треба цінувати і охороняти, третій – Матір Божа, яка сама є покровителькою українців.

  У родинах українців на пошані до матері виховувалися покоління. Ставлення до матері формувалося через побутові традиції , наприклад , звертання на «Ви», вшанування породіллі, підкорення дітей слову і волі матері, дотримання впродовж всього життя обов’язків по відношенню до матері та інше.

  Справжнє свято з віршами,  піснями і танцями організувала сільська бібліотека для своїх жителів. Саме такі заходи допомагають нам шанувати і відновлювати сімейні вікові традиції, об’єднувати громаду, ростити дітей.