• Освітній простір Зеленодольської міської ОТГ

  • Новини
  • Звіти
  1. Головна
  2. Останні новини
  3. Народ скаже, як зав’яже.

   15 березня відбулася четверта історико - етнографічна експедиція у с. Велика Костромка у рамках Проекту «Люби, вивчай свій рідний край».  Дослідження проводили Павлюченко Тетяна Анатоліївна, завідувач Міської бібліотеки для дітей міста Зеленодольська та Гукова Людмила Миколаївна, завідувач Сільської бібліотеки села Велика Костромка. Всього було опитано три жительки села.

   Особливо цінну інформацію надала Колпак Євдокія Євтухіївна (94 роки), корінна жителька села,  щодо територіальних особливостей національного жіночого та чоловічого одягу: його крій, назви елементів техніка вишивок, оздоблень, кольори; побут їжу та громадське життя селян у першій половині ХХ століття.

 

   Цікаві факти життя села другої половини ХХ століття надала нам Мазка Ніна Василівна (72 роки), учасниця народного фольклорно-етнографічного колективу «Горлиця», майстриня-вишивальниця, гордість села. Вона згадала дитячі колисанки, забавлянки, народні пісні.

 

   А от Полозок Юлія Петрівна (76 років), учасниця народного фольклорно-етнографічного колективу «Горлиця», заспівала нам історичні пісні та пісні про кохання. Розповіла про обряди маланкування і посівання, кумедну бувальщину про жителів села. 

 

   Особливу увагу експедиції привернула 200-річна напівзруйнована хата. Ця хата була побудована особливим способом - сама-лита хата. Сама-лита хата вимагає до себе більшої фізичної сили і додаткові копита. Там де намічали будівництво нового будинку, замочували і замішували глину. Рили яму, де була присутня глінопесчаний суміш, і за допомогою коней або волів, виробляли кругової заміс, природно не без допомоги господарів та їхніх родичів. Після підготовчого процесу, хата будувалася за принципом підйомно переставний опалубки. Цей процес вимагав до себе великої фізичної сили і тривалого часу. В встановлену опалубку, укладали суміш з пошаровим ущільненням, вичікує час схоплювання і набору міцності. Після чого опалубку прибирали, ставили підмостки, і все починалося спочатку. Висота першої заливки була 30-40 сантиметрів. У такому будівництві брало участь, як правило, 20-30 осіб. Процес вважався трудомістким, але надійним. Багато клопоту доставляла подача готової глинобитній суміші на висоту людського зросту, при цьому зберігаючи складну систему перев'язки.